Завдяки нашій установці, в процесі електрогіравлічного розряду в звичайній воді з водойм, яка в процесі обробки насичується азотом (як по суті відбувається в процесі розряду блискавки або грозі), протягом 14-30 днів розвиваються величезні колонії азотофіксуючих бактерій, які перетворюють звичайну воду на азотні.
Що таке АЗОТОФІКСАЦІЯ?
Суть процесу азотфіксації полягає у трансформації слабореактивного атмосферного N2 у високо реактивні компоненти (нітрати, нітрити або амоній). Важливість азотфіксації пояснюється тим, що рослини можуть легко засвоювати тільки високореактивні форми азоту, і це забезпечує їх розвиток. Дефіцит азоту, навпаки, уповільнює ріст і перешкоджає здоровому розвитку рослини.
Близько 90% природної фіксації азоту на нашій планеті відбувається біотичним шляхом завдяки ґрунтовим мікроорганізмам. Абіотичними природними індукторами азотфіксації є блискавка та ультрафіолетові промені. Азот також фіксують за допомогою обладнання GRINBIO-1000.
Хімічна реакція фіксації азоту означає розщеплення потрійного зв’язку N2 до аміаку (NH3) або амонію (NH4+). Процес азотфіксації іноді називають діазотфіксацією (акцентуючи наявність двох атомів азоту у формулі сполуки).
Азот. Цей елемент дуже поширений у природі, проте рослини нерідко залишаються голодними, перебуваючи, як кажуть, біля багатого столу. ЕГ-ефект здатний допомогти і тут. Досліди показали, що, якщо електрогідравлічно обробляти, «дробити» звичайну поливну воду, взяту з будь-якої водойми, то в ній швидко збільшується кількість розчинених сполук азоту. До того ж крізь неї можна під невеликим тиском продувати повітря, що складається на 78% з азоту, газоподібний азот і навіть вихлопні гази, які, пройшовши таким чином утилізацію, менше забруднюватимуть атмосферу. А результат – вражаючий: звичайна поливна вода стає багатим на азот добривом!
БАКТЕРІАЛЬНИЙ ВИБУХ
Таку назву дав Л. А. Юткін виявленому явищу надзвичайно інтенсивного – «вибухоподібного» розмноження бактерій в електрогідравлічно обробленому бактеріальному середовищі.
Вперше дослідник зіткнувся з подібним ефектом ще в дослідах з електричної обробки води. Було помічено, що внаслідок ЕГ-впливу життєдіяльність водної мікрофлори залежно від тривалості та інтенсивності обробки швидко пригнічується тією чи іншою мірою. Але після припинення обробки відбувається зворотне: мікроорганізми починають швидко розмножуватися. У чому тут річ?
Вчений це пояснював так.
Мікроорганізми, що зберегли здатність до відтворення, ймовірно, були найбільш життєстійкими, оскільки вони могли вціліти в процесі «штучного відбору», здійсненого потужним впливом електрогідравлічного удару. Така висока життєстійкість, мабуть, і є запорукою їхнього наступного стрімкого розмноження. Більше того, у підданій ЕГ-обробці воді у них не залишається ворогів і конкурентів, а сам субстрат, що містить миттєво вбиті та повністю зруйновані бактерії, стає ідеальним поживним середовищем для подальшого розвитку мікрофлори.
Але цим процесом можна керувати, змінюючи параметри електрогідравлічних ударів, вводячи в субстрат ті чи інші захисні речовини, що дозволяють вистояти потрібним нам мікроорганізмам, домогтися бактеріального вибуху підсівом мікроорганізмів в попередньо стерилізовану електрогідравлічним ефектом середовище. Словом, «бактеріальний вибух» піддається дуже точному регулюванню, що відкриває широкі перспективи його практичного використання.
Доведено та перевірено часом, що кількість у воді таких бактерій зростає у 300 разів, так званий «Бактеріальний вибух», який неодноразово описував сам Л.Юткін у своїх доповідях.
Таким чином, ми отримуємо так необхідні нам бактерії азотофіксуючі всього витративши трохи електрики! Це природне, це дешево і нарешті екологічно правильно по відношенню до природи і до нашого здоров’я!
Ми можемо отримувати чудові добрива і як наслідок здорові та без хімії продукти харчування!
Азотофіксуючі бактерії – це група мікроорганізмів, здатних перетворювати газоподібний азот з атмосфери на аміак, який є доступною для рослин формою азоту. Азотфіксуючі бактерії відіграють важливу роль у кругообігу азоту в природі, забезпечуючи рослини азотом, необхідним для їх зростання та розвитку.
Азотфіксуючі бактерії бувають двох основних видів
Симбіотичні азотфіксатори
Вони живуть у симбіозі з рослинами, наприклад, з бобовими.
Симбіотичні азотфіксатори утворюють бульби на коренях бобових рослин. У цих бульбах бактерії одержують від рослин необхідні поживні речовини, натомість вони забезпечують рослини азотом.
Вільноживучі азотфіксатори
Вони живуть у ґрунті, воді та інших середовищах.
Вільноживучі азотфіксатори мешкають у ґрунті, воді та інших середовищах. Вони можуть бути аеробними чи анаеробними. Аеробні азотфіксатори використовують кисень для фіксації азоту, анаеробні – не використовують.